Валентина Коржова
Рік народження: 1951
Місто народження: м. Краматорськ, Донецька область, Україна
Походження: роми-серви
Освіта: середня
Основні напрями діяльності: сценічне мистецтво (танець, балетмейстерство), педагогічна діяльність, розвиток та збереження ромської культури, громадський активізм у сфері культури.
Ключовий внесок: видатна танцівниця та балетмейстерка, яка зробила значний внесок у розвиток ромського сценічного танцю; продовжувачка та спадкоємиця справи однієї з найдавніших ромських мистецьких династій України (ансамбль Коржових, заснований у 1937 р.); засновниця благодійної школи ромського танцю (з 2006 р.); співзасновниця ГО «Ромське шатро».
Вплив: стала взірцем для ромських дівчат, довівши, що можна поєднати професійну сценічну кар’єру зі збереженням традицій; збагатила ромський танець новими постановками, водночас зберігаючи його автентичну основу; через свою школу та роботу в ансамблі забезпечила передачу унікальних мистецьких традицій від старшого покоління до молодшого.
«Я їх побачила і кажу, боже, це моя мрія. Я маю бути на сцені, я маю танцювати… Я візуалізувала свою мрію, що я хочу потрапити на велику сцену і танцювати саме ромські танці».
Медіа
Біографічна довідка
Валентина Коржова — легендарна ромська танцівниця, балетмейстерка, продовжувачка справи однієї з найстаріших мистецьких династій України. Її життя — це історія неймовірної відданості сцені та боротьби за право на творчу самореалізацію всупереч жорстким традиційним обмеженням.
Ранні роки та становлення
Валентина народилася у Краматорську в багатодітній родині ромів-сервів. Її батько був ковалем, а мати ворожила. Сім’я перейшла до осілого способу життя незадовго до її народження, у 1951 році . Її дитинство було позначене пам’яттю про геноцид: батько, якому вдалося втекти з колони, яку нацисти гнали на розстріл, все життя шукав свого зниклого брата і виховував його чотирьох дітей разом зі своїми.
З дитинства Валентина мріяла про сцену й займалася в театральній студії. У 17 років, побачивши виступ ромського ансамблю, вона остаточно вирішила стати артисткою. Це рішення викликало шалений опір батька, який вважав професію танцівниці ганьбою для ромської дівчини та жорстоко побив її батогом, намагаючись зупинити. Проте це її не зламало: закінчивши школу, вона таємно втекла з дому до Харкова, щоб приєднатися до ансамблю легендарної Ніни Коржової.
Становлення артистки
Приїхавши до Харкова, Валентина потрапила під опіку Ніни Коржової та стала частиною знаменитої мистецької династії. В ансамблі вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Юрієм Коржовим. Батько згодом дав згоду на шлюб, побоюючись, що донька знову втече, і прагнучи зберегти її репутацію.
Валентина Коржова стала провідною солісткою та балетмейстеркою колективу, яким з 23 років почав керувати її чоловік. Вона створювала унікальні хореографічні постановки, збагачуючи традиційний ромський танець елементами індійської та східної пластики. Водночас артистична сім’я дотримувалася ключових ромських традицій, зокрема поваги до старших.
Діяльність та внесок
Протягом десятиліть ансамбль Коржових гастролював по всьому Радянському Союзу та за кордоном. Валентина розповідає, що в Україні їхня творчість сприймалася гірше, ніж в інших республіках, а під час закордонних поїздок вони постійно перебували під наглядом КДБ через недовіру до ромів.
Після завершення активної сценічної кар’єри, у 2006 році Валентина Коржова відкрила благодійну школу ромського танцю, щоб передати свій досвід і знання молоді. Також вона є співзасновницею культурно-просвітницької громадської організації «Ромське шатро». Разом з іншими національними спільнотами вона бере участь у благодійних концертах на підтримку українських військових. Справу мистецької династії сьогодні продовжує її син Роман Коржов.
Фото архів родини Коржових
