Біографія – Юлія Кондур

Юлія Кондур

Рік народження: 1952
Місто народження: Кілія, Україна
Походження: роми-кишиньовці
Освіта: середня спеціальна (культпросвіт училище)

Основні напрями діяльності: розвиток ромського жіночого руху, освітні та культурні проекти, правозахист, гуманітарна допомога.

Ключовий внесок: засновниця одного з перших в Україні ромських освітніх центрів для дітей в Ізмаїлі (1994 р.) ; засновниця та незмінна лідерка Міжнародного жіночого фонду «Чіріклі» (з 2004 р.); одна з перших представниць ромської громади України на міжнародній арені (Рада Європи, 2003 р.) ; розбудувала всеукраїнську мережу ромських медіаторок.

Вплив: стала фундаторкою та символом ромського жіночого руху в Україні, надихнувши сотні жінок на громадську діяльність; змінила підхід до роботи з ромськими дітьми, довівши ефективність освітніх центрів; вивела голос українських ромів на високий міжнародний рівень; створила одну з найвпливовіших ромських організацій в Україні та Східній Європі.

«Я виросла в такому середовищі, де дідусь часто казав, що я бачить подальше майбутнє своєї сім’ї, яку далі поведе саме Юля. Це були слова мого дідуся».

«Дідусь завжди казав, що майбутнє родини залежить від мене, і що саме я, Юля, поведу її далі. Я виросла, постійно чуючи ці слова.» – може так?

Медіа

Біографічна довідка

Юлія Кондур — лідерка та ідейна натхненниця ромського жіночого руху в Україні, засновниця та президентка Міжнародного благодійного фонду «Чіріклі». Її життєвий шлях є уособленням боротьби за права ромської спільноти, відродження культури та становлення жіночого лідерства.

Ранні роки та становлення

Юлія народилася в родині ромів-кочівників. Її дідусь був лідером, який провів свій табір через всю Європу та оселився на півдні України, на березі Дунаю в місті Кілія. Саме там, живучи спочатку в наметах, а згодом у будинку, вона пішла до школи. Будучи єдиною дитиною в сім’ї, вона з дитинства любила бути серед людей, була активісткою та відмінницею. Попри дискримінацію, з якою стикалася, вона завжди з гордістю заявляла про свою ідентичність.

Після школи, у 17 років, вона вийшла заміж та народила першого сина, що змусило її здобувати подальшу освіту в культпросвіт училищі заочно. Її чоловік Анатолій став головною підтримкою та соратником на все життя.

Її родина пережила геноцид ромів. Дідусь та бабуся були свідками масових розстрілів на Одещині та розповідали про жорстокість румунських та німецьких військ.

Становлення громадської діячки

Шлях Юлії Кондур в активізм розпочався з культури. Разом з чоловіком, талановитим хореографом, вони заснували сімейний ансамбль «Гаварді ілє» («Гарячі серця»). Культурна діяльність переросла в соціальну, коли у 1994 році в Ізмаїлі вони відкрили один із перших в Україні освітніх центрів для ромських дітей. Своїми силами відновивши занедбаний дитячий садок, вони створили простір, де діти не лише готувалися до школи, а й навчалися культури, мови та отримували необхідну підтримку.

Цей досвід став фундаментом для її подальшої роботи. Юлія була серед перших чотирьох ромських лідерів, які зареєстрували громадські організації в Україні, активно співпрацюючи з Аладаром Адамом та іншими зачинателями руху.

Діяльність та внесок

У 2004 році Юлія Кондур заснувала Ромський жіночий фонд «Чіріклі» (в перекладі «Пташка»), який став першою та найвпливовішою ромською жіночою організацією в країні. Назва символізує вільний дух ромського народу та його постійний рух.

З того часу «Чіріклі» під її керівництвом розбудував всеукраїнську мережу осередків та медіаторок, реалізуючи проєкти в освітній, правозахисній та гуманітарній сферах. Юлія Кондур однією з перших представила українських ромів на високому міжнародному рівні, виступивши в Раді Європи ще у 2003 році. Її організація брала активну участь у зборі анкет для виплат компенсацій жертвам геноциду.

З початком повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Фонд «Чіріклі» став одним із ключових хабів з евакуації та надання гуманітарної допомоги ромським родинам із зон бойових дій. Юлія Кондур продовжує свою діяльність, вважаючи головною місією об’єднання зусиль для захисту прав та покращення життя ромів, де освіта та повага до ідентичності залишаються непорушними пріоритетами.